Старосинявська громада
Старосинявський район, Хмельницька область

9 травня – в серці кожного старосинявця

    Щороку ця дата є особливою для кожного жителя Старосинявської громади: період, коли буяє весна, розквітають дерева і квіти, коли мир на Землі… І цього року  День  памяті і примирення, Перемоги над  фашизмом у Другій Світовій війні був сонячним і теплим, святом зі сльозами на очах.  Ветерани, їх діти та онуки, ті, хто сьогодні боронить мир на рідній землі, учасники Афганської війни та АТО,  тисячі мешканців Старосинявщини у День перемоги над нацизмом прийшли до меморіалів міст та сіл району, щоби вшанувати пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні. 

На площі біля Меморіалу Слави відбувся Мітинг – реквієм, організований  Старосинявською селищною радою та  структурними підрозділами ради. З квітами зустрічали учасників бойових дій та ветеранів учні, найбільше уваги та квітів – ветеранам Великої Вітчизняної – це їх свято, це їх Перемога.

  Кожен вітав присутніх зі святом, священики, які працюють із людьми на території громади відслужили поминальну панахиду за убієнними.

  Голова Старосинявської об’єднаної територіальної громади Віталій Едуардович Здебський звернувся до громади:

 

Дорогі ветерани, учасники бойових дій, шановні старосинявці!

  Від імені  депутатського корпусу  об’єднаної територіальної громади  та особисто від себе  прийміть щирі вітання з нагоди  Дня примирення та 71-шої   річниці  Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні!

9 травня  1945 року - ця Перемога була  здобута ціною неймовірних зусиль і величезних жертв. Великих втрат, величезного горя і страждань зазнав у цій війні Український народ.

Мільйони людей поклали своє життя під час тяжких оборонних та наступальних військових операцій і партизанських рейдів, у підпільній боротьбі, в окупації та концтаборах.

Понад 9 мільйонів вихідців з України стали до бою з ворогом. За перемогу над фашизмом Український народ заплатив неймовірно високу ціну - мільйони загиблих, поранених та ненароджених, загиблих у концтаборах, гетто, в'язницях та на каторжних роботах на чужині.

 Кордони України були непорушними 71 рік, поки до України  знову не повернулася війна. Але цього разу вона прийшла не із Заходу, а зі Сходу.

Уперше за 71 рік  українці знову зі зброєю стали на захист своєї Батьківщини, її незалежності та територіальної цілісності.

 У світлій пам’яті  і наші воїни АТО, які відійшли у вічність – Олександр Романенко, Вадим Шалатовський, Олексій Герега.

Нині зібралися часники бойових дій трьох війн – Великої Вітчизняної, Афганської та війни на Сході – усі  ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю полеглих у Другій світовій війні, віддаємо шану її ветеранам, які сьогодні серед нас, розуміємо, без їхнього подвигу не було б ні сучасної Європи, ні майбутнього України.
  Дозвольте сьогодні ще раз низько вклонитись усім мужнім воїнам, котрі віддали  життя за рідну землю, за мир і справедливість, і всім, хто пережив страхіття  вогняних  воєнних  років!

Хочу щиро висловити Вам свою глибоку повагу та вдячність, і побажати довгих  років  щасливого, мирного й достойного життя!

  Удари метронома стали символами спогадів про тих, хто не повернувся з війни. У кожного в серці надія на мир та вдячність за перемогу, бо кожна родина прагне жити в любові і мирі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



« повернутися до списку новин